Пос

Материал из Wiki FU-Lab
Перейти к навигации Перейти к поиску

А. ԊЕВЕРОВ ПОСԊІ-ЧЕԈАԂЛЫ ВІԌТЈАС СССР-са-јӧзјаслӧн Шӧрса-ԋіга-леԇан-ін Мӧскуа 1928-во 1025 РЕВОԈУТСІЈА.

Мішаӧс баԏыс боԍтіс карӧ. Рӧттісны, рӧттісны Каркоӧн ԁа луншӧр-гӧгӧрын-кымын пырісны кар-уԉічаӧ. Віԇӧԁӧны-кӧ — налы паныԁ зев-уна-јӧз локтӧ, плагјасӧн, јона-гажаа мыјкӧ ԍылӧны. — Пӧртчы шапкатӧ, плагјасӧн-со ветлӧны, — шуіс Мішалы баԏыс. — Кытчӧ-нӧ тајјас мунӧны, плагјаснас? — јуаліс Міша. — Ревоԉутсіја празнујтӧны, — шуіс баԏыс. Міша віԇӧԁӧ ԁа, баԏыс шапкатӧм-ԋін сулалӧ, кутӧ вӧвсӧ нырӧԁыс. Вӧлыс повԅӧма, чошјалӧ. Лӧԍӧԁчӧ бокӧ четчыштвві ԁа пышјыны. Міша понԁіс плагјас лыԃԃыны. Ԁаскыкӧс лыԃԃіс ԁај турбыԉтчіс ԏеԉегаас: грымԋітіс музыка, — вӧлыԁ повԅіс ԁа чепӧсԍіс бокӧ, Мішаыԁ віԁчыԍтӧгыԁ-сулалігӧн ез вермы кутчіԍныс. Рытнас гортас Міша ошјыԍӧ јортјасыслы: — Ме талун карӧ летчылі ԁа ревоԉутсіја аԁԇылі. — Мыј-нӧ сіјӧ лоӧ? Кущӧмі ачыс? — тојлаԍӧмӧн, мӧԁа-мӧԁ-вежмыԍт јуалӧны јортјасыс. — Зев-міча-, сырја-ԁора-, зарԋіа-гіжӧԁа-ԁаскык-плаг нуісны. Јӧзыс ԍылӧны, музыкаӧн ворсӧны-ԁа. КОԈА — ГІЖЫԌ.

Коԉалы зев окота кущӧмкӧ віԍт гіжны. Пукалӧ, чорыԁа-мӧвпалӧмӧн корԍӧ віԍтыслы ԋім. Ԁыр сіԇі мӧвпаліс ԁа ԋемтор сылӧн ез артмы. Ԉептіс јурсӧ, віԇӧԁліс ӧшіԋӧԁ — мӧԁар-тујбокса-керка-вылас рака пукалӧ. Коԉа быԏԏӧ ловԅіс, шпыԋмуні: — Та-јылыԍ і гіжа ме! Матыԍтіс аслаԋыс гумагасӧ, тощкіс перӧ-ручканас черԋіла-ԁозјӧ, віԇӧԁліс керка-вылӧ — ракаыс абу-ԋін. — Кӧԏ і пышјін те, ракаӧј, меыԍ, а ӧні ме гіжа! Коԉа мӧԁіс гіжны ԋімтӧм-віԍт. „Міјан керканым ічӧт, кујім-ӧшіԋа. Ӧԏі-пеԉӧсын пач. Ԍорјын ӧшалӧ баԏӧлӧн ԁӧрӧмыс. Ме гортын ӧтнам, ставныс кытчӧкӧ мунӧмаӧԍ. Меным кор зев окота велӧԁчыны, а кор і ԁыш. Рісујтчыны ԁа морта-ԋігајас віԁлавны раԃејта. Вӧлаԍны ԁа кераԍны раԃејта-і, ворсан-меԉԋічајас вӧчавны-ԁа. Быԁма ԁа машінајас вӧчавны велӧԁча". Коԉалыԍ гіжӧԁсӧ лыԃԃіс баԏыс, ошкіс Коԉаӧс: — Зев-пӧ бур гіжӧԁыԁ. Ен ԁышӧԁчы ԁа воԇӧ гіж, нӧшта бурҗыка-ԁа. ЗБОЈ-ԌЕМӦ. Лаԍеј Ԍемӧкӧԁ расӧ мӧԁӧԁчісны. Туј-чӧжыс кык-јорт јона варовітісны, пыр мыјкӧ мӧԁа-мӧԁыслы віԍталісны. Вӧрлаԋыс матыԍтчігӧн Лаԍеј і јуалӧ Ԍемӧлыԍ: — Ԍемӧ, те кӧјіныԍ полан? — Ог. Мыј-нӧ сыыԍ повныс? Зорпомӧн јурас тощкан-ԁај — турбыԉтчас. Пырісны вӧрӧ. Пујас гырыԍӧԍ, җуҗыԁӧԍ. Пемыԁ, шонԁі-југӧрыс лысјас ԁа кӧрјас-пӧвстіыс оз ԍібав-ԁа. Кок улын кос-увјас трічкакылӧны-чегјаԍӧны. Корјас кышакылӧны. Мортјасыԍ повԅіс кущӧмкӧ-лебач — жбырԋтіс-лебԅіс пу-вылыԍ. Ԍемӧлӧн ԍінјас коԉча-коԃӧԍ, кутчіԍӧма Лаԍеј-ԁӧрӧмӧ ԁа сіԇі і гоԋгӧ-віԇӧԁӧ гӧгӧр-бок. — Полан-ӧмӧј? — јуалӧ сылыԍ Лаԍејыс. Ԍемӧ еԍкӧ зев јона полӧ-ԁа, јанԇім віԍтаԍныс, збоԃерітчӧ: — Мыјыԍ-нӧ мем повныс? Абу-ԁ-ԋін ічӧт, — шуӧ јортыслы. — Кӧјін! — нароԍнӧ горӧԁіс Лаԍеј. Ԍемӧ ԉасмуні-уԍі места-вылас, бӧрԁԇіс: — Ма-а-мӧ! Лаԍеј сулалӧ ԁа ԍералӧ сы-вылын: — Ок те, збој-морт! Јешщӧ ошјыԍан пыр — ԋемторјыԍ-пӧ ог пов. ԌӦКЫԀ-ЗАԀАЧА.

Волоԃалы ԍетісны заԁача: „Луԁын 85-лов-гырыԍ-скӧт. Ԍура-пемӧс 17-ӧн унаҗык вӧлыԍ. Кымын-вӧв луԁын? Волӧԃа зев-жугыԉӧн локтіс гортас. Оз ԍојԍы-ԋі-јуԍы, тӧԁвылас заԁача. Боԍтіс ԋігасӧ, јешщӧ лыԃԃіс заԁачасӧ, — ԋемтор ез гӧгӧрво. Јурсӧ кі-вылас ӧшӧԁіс, віԇӧԁӧ заԁача-вылас. Ыҗыԁҗык вокыс каԅаліс Волоԃалыԍ чукраԍӧмсӧ ԁа јуаліс: — Оз-ӧмӧј, Волӧԃа, заԁачаыԁ пет? Волоԃа јешщӧ јона чукыртчіс, ԍінсӧ чіткыртіс ԁа шуӧ: — Ԃерт-ӧԁ оз пет, абу ԉучкі гіжӧмаӧԍ-ԁа: вӧвсӧ ԁа мӧссӧ, унаӧ, абу пасјӧмаӧԍ. Вокыс лыԃԃіс заԁачасӧ ԁа ԍерӧктіс: — Заԁачаыс ԉучкі гіжӧма, веԍ те сы-вылӧ нораԍан. Ԁышӧԁчан, он ветлы школааԁ быԁ-лун, сіјӧ і ԍӧкыԁ теныԁ, он вермы вежӧравны ԉучкі. Боԍтіс каранԁаш ԁа гумага ԁа вӧчіс заԁачасӧ. Став-вӧлыс луԁын лоі 34. Ԋігаас, ӧтветјасас. 34-жӧ гіжӧма. — Ԉучкі-абу заԁачаыԁ? — шмоԋітӧ вокыс Волоԃа-вылын. Волоԃа јанԇімысла гӧрԁӧԁіс, шуӧ: — Ӧніԍаԋ сеԍԍа быԁ-заԁача ачым понԁа вӧчны, јона понԁа мӧвпавны. ГОРТСА-КӦЈІН.

Оліс-выліс ічӧԏік-Ԋіна. Ӧтчыԁ мамыс мојԁіс сылы кӧјін-јылыԍ. Мојԁаԍӧм-бӧрын Ԋіна муніс чышјан ӧшӧԁны. Аԁԇіс ԍтеныԍ асԍыс вуҗӧрсӧ, — повԅіс: чајтіс сіјӧс кӧјінӧн. Ԋіна ԋеуна бергӧԁыштіс јурсӧ, і вуҗӧр бергӧԁчыштіс. Ԋіна вывті-јона повԅіс, горӧԁіс мыј-вермӧмԍыс — бӧрԁԇіс. Мамыс уԍкӧԁчіс сы-ԁінӧ, јуалӧ: — Мыј-нӧ те, Ԋінуш, мыј лоін? — Тонӧ кӧјіныԁ... ԍтенас. Ме-вылӧ кӧсјіс четчыштны, — муртса шуалӧ Ԋіна. Мамыс боԍтіс Ԋінаӧс орԁас, меліа малалӧ ԁа тӧкӧԁӧ сіјӧс: — Оз-туԍ те менам, оз-туԍ!.. Кычі-вежӧр! Ԋекущӧм-кӧјін сені абу, а вуҗӧрыԁ аслаԁ. Ӧні, со, сені ԋекоԁ абу-а, мунан-кӧ сетчӧ, бара аԍтӧ аԁԇан, бара ԍтенас вуҗӧр лоӧ. Ԋіна збојмыштіс, мунісны мамыскӧԁ ԍтенлаԋ. Ԍтенын кык-вуҗӧр лоіны. Ԋіна четчыштіс, і вуҗӧрыс четчыштіс. Ԋіна гажміс. Ԁыр секі Ԋіна чукԉаԍіс-ворсіс вуҗӧрӧн. Сы-бӧрын сеԍԍа ԋекор-ԋін вуҗӧрјасыԍ ез повлы. ВОРСЫԌЈАС.

Тӧлын велӧԁыԍ велӧԁчыԍјаскӧԁ унаыԍ ԍпектакаԍлісны. Ворслісны пырҗык гырыԍҗык-велӧԁчыԍјас. Ӧтчыԁ Кіԍеԉов-Паша пӧԉӧн паԍтаԍӧма, Кочева-Оԉа — пӧчӧн, Ԍіԍӧгов-Пеԏа — красноармејетсӧн. Ворсныс кујімнаныс ӧтпырјӧ петісны, јона і ԍерам петкӧԁлісны віԇӧԁыԍјаслыԍ. Паԋа Лукакӧԁ щӧщ вӧлӧмаӧԍ сіјӧ-ԍпектак-вылын. Налы ԍпектакыԁ зев ԍӧлӧм-вылас воӧма. Бӧрынҗык, ӧтчыԁ гортас-ворсігӧн, Паԋаыс шуӧ Лукаыслы: — Вајӧ ԍпектакаԍамӧ! — Оз-ӧԁ кӧнкӧ артмы міјан ԋемтор? Кыԇі мі сіјӧс вӧчам? — јуаліс Лукаыс. — Боԍтчылам-кӧ і вӧчам, — ԍӧлӧмԍетӧ Паԋаыс. — Школаын-моз-жӧ вӧчам-ԁај. Налӧн занавес вӧлі, аԁԇылін? Занавес-пыԃԃіыс мі ешкын ӧшӧԁам. Те пӧԉӧн паԍтаԍан, ме — пӧчӧн, а Аннаӧс салԁатӧн вӧччӧԁам. Ԉептам ешкынсӧ ԁај ԍорԋітны мыјкӧ понԁам. — Коԁі понԁас кывзыны міјанӧс? — јуалӧ Лукаыс. — Унҗык-чеԉаԃӧс коралам. Ԍпектак-вылаԁ-ӧԁ локтасны, — шуӧ Паԋаыс. Ԍорԋітісны-керісны, мӧԁісны лӧԍӧԁчыны ԍпектак-вылӧ. Куԃеԉыԍ вӧчісны ыҗыԁ-тош. Керкаӧ ӧԏі-пеԉӧсӧ ӧшӧԁісны ешкын. Лука вӧччіс пӧчыс сарапанӧн, ковтаӧн ԁа чышјанӧн. Паԋа аслыс куԃеԉ-тош ӧшӧԁіс, беԃԃаԍіс. Кызӧ, ружтышталӧ — быԏԏӧ збыԉыԍ пӧрыԍ-пӧԉ. Анна Лука-ԁӧрӧм-гачаԍіс, Паԋалыԍ картузсӧ картузаліс. Зев ԏешкоԃ лоі. Асланыс веԍіг ас-вылас ԍерамыс петӧ. — Но, тырмас сеԍԍа, чеԉаԃ, ԍералыштім і шаԋ, — понԁіс ӧлӧԁны чеԉаԃӧс Паԋа. — Мі-ӧԁ ӧні ворсыԍјас, збыԉыԍӧн колӧ лоны. Ешкын-сајын најӧс тырыс-чеԉаԃ віԁчыԍісны, віԅӧн-віԅӧн пукԍалӧмаӧԍ җоҗас-ԁа. Војԁӧрсӧ најӧ шыԋітӧв пукалісны, віԁчыԍісны ворсыԍјасӧс. Сеԍԍа, ӧԏікӧ, ԁӧзмісны „занавесыс“ ԁыр ез воԍԍы-ԁа, мӧԁкӧ, „занавесіс-сајын ворсыԍјас ԍеравны понԁісны ԁа налӧн щӧщ ԍерамыс петі. Віԉышҗык-ԃеԏінајас понԁісны зыртчыны ешкын-костӧԁ сајас віԇӧԁлыны. Мукӧԁыс воԁӧмаӧԍ җоҗас ԁа ешкын-увтіыс зіԉӧны нырсӧ ԍујны. ԁруг „занавес" воԍԍіс. Сулалӧ ыҗыԁ-,јеҗыԁ-тоша-пӧԉ, беԃԃа. Зев быԏԏӧ скӧр, оз оз ԁа беԃнас кощԋітас җоҗас. Ԁуԋа Коԉакӧԁ зев јона повԅісны, бӧріԋтчыштісны ԋеуна, а Пеԏа повԅӧмысла ԁажӧ бӧрԁԇіс, пышјыны лӧԍӧԁчыліс ԁа кутісны. Тӧԁмалісны Паԋаӧс ԁа вӧԉіԍԏі полӧмыс бырі. Паԋа-ԁінӧ локтіс Лука, пӧчӧн паԍтаԍӧма. Пӧчӧ-моз і понԁіс шуавны, шашкакывны: — Огӧ-на ужнајтӧ, старік? А Паԋа сылы скӧра шуіс: — Регыԃіктӧ он вермы віԁчыԍыштны. Пыр локтас, секі і ԍојам. Воіс сетчӧ Анна, Лука паԍкӧма. — Ме пыр чукӧртас-вылӧ муна, метӧг ужнајтӧј. Ен віԁчыԍӧј, гашкӧ ԁыр лоӧ-ԁа. Кывзыԍјас пукалӧны җоҗын, вомсӧ паԍкӧԁыштӧмаӧԍ, коԁі шпыԋмунӧма, коԁі зев збыԉыԍ, но ставныс зев бура кывзӧны ворсыԍјасӧс. Ԁруг Ԁуԋа ырскӧбтіс места-вывԍыс ԁа горӧԁіс: — Паԋа, тошкыԁ раԅԍіс, уԍас! Ставныс ызӧгтісны-ԍерӧктісны. Ворсыԍјасыс-і. Таԇі чеԉаԃ лунтыр ԍпектакаԍісны. Ворсыԍјас сеԍԍа ворсігас ез-ԋін ԍеравлыны. ԌОЈ-САЛԀАТ.

Ваԋалы баԏыс вајіс карыԍ чача — ԍој-салԁат. Лунтыр Ваԋа ворсіс сіјӧн. Бӧрыннас кыԇкӧ салԁатыԁ уԍі Ваԋа-кіыԍ ԁа паԍмуні-жугалі. Ваԋа бӧрԁԇіс. — Мыј-нӧ лоін? Мыјыс-бӧрԁан? — јуалӧ сылыԍ баԏыс. — Салԁатӧј жугалі-ԁа, — шуӧ Ваԋа. — Ен бӧрԁ, мӧԁӧс вӧчам, — бурӧԁӧ сіјӧс баԏыс. Вајісны ԍој, кӧтӧԁісны сіјӧс, мічаа лојісны, завоԃітісны вӧчны салԁат. Војԁӧр вӧчісны тушасӧ, сеԍԍа кі-коксӧ, а бӧрвылас јурсӧ. Салԁатӧс коԍтісны, јеҗыԁ-мелӧн мічӧԁісны ԁа лӧз-каранԁашӧн гіжлаалісны. Нач воԇԇа-салԁат-коԃыс салԁат артміс, збыԉыԍ ез міԍтӧмҗык. Ваԋалы ԋімкоԃ. Віԇӧԁліс салԁат-вылӧ ԁа шуӧ баԏыслы: — Ӧтнаслы-ӧԁ, баԏӧ, талы гажтӧм, мӧԁӧс вӧчам. Ваԋа велаліс ԍој-акаԋјас вӧчны, уна вӧчіс. Јортјасыс щӧкыԁа волісны сы-орԁӧ ворсны ԍој-салԁатјасӧн, велӧԁчісны щӧщ вӧчавны-ԁа. — Колӧ еԍкӧ јешщӧ вӧв ԁа каԋ велӧԁчыны вӧчны, — шуӧ ӧтчыԁ Ваԋа јортјасыслы. — Вӧлыԁ-ӧԁ оз артмы, — шуӧны јортјасыс. — Ԍојԍыԁ бара мајбыр артмас, кӧԏ кущӧм-чача вӧч, — шуӧ Ваԋа. — Быԁԍама-пӧлӧс-чачасӧ аԍным понԁам вӧчны, меԁ сеԍԍа ԋӧбны оз ков. ТУПЫԈ. Тупыԉлӧн кокыс віԍміс, оз вермы ветлӧԁлыны. Кујлӧ коԋӧр посулын, щыг. — Мыј мем керны? Којмӧԁ-лун-ԋін-ӧԁ со таԇі ԉімгырвіԇа... — мӧвпалӧ Тупыԉ. — Быԁӧн менӧ вунӧԁісны. Абу-на-тај ԇік ставныс вунӧԁӧмаӧԍ. Тупыԉыԁ тӧԁвылас уԍі Ваԍалы. Сіјӧ боԍтіс ԋаԋ-тор ԁа котӧртіс Тупыԉ-ԁінӧ. Тупыԉ боԍтіс ԋаԋсӧ ԁа Ваԍалыԍ кісӧ ԋулыштіс, паԍібӧ-пыԃԃі быԏԏӧ, ен-пӧ ԇікӧԇ вунӧԁ менӧ-ԁа. Сы-бӧрын Ваԍа быԁ-лун верԁіс Тупыԉӧс ԋаԋӧн ԁа шыԁӧн. Тупыԉ бурԁіс ԁа Ваԍакӧԁ гуԉајтны мӧԁісны. Ваԍа-вылӧ јӧз-пон уԍкӧԁчіс, увтны понԁіс. Тупыԉ ԁорјӧ Ваԍаӧс, понԁіс пон-вылӧ увгыны: ен-пӧ вӧрӧшіт тајӧс, тајӧ менам меԁ-бур-јортӧј. ЕԈЕКТРІЧЕСТВО.

Міјан-ԍіктӧ лӧԍӧԁісны еԉектрічество. Міјанӧ, керкаӧ ԁа горԋічаӧ, мортӧԏі кԉаԋіча-гаԃԃӧн ӧшӧԁісны. Пӧԉным міјан зев јона віԁчіс гаԃјассӧ ӧшӧԁалігӧн. Ӧшӧԁалыԍјассӧ шуӧ омӧԉјаскӧԁ тӧԁмаԍӧмӧн, налы-пӧ ті уҗалаԁ ԁа бур-јӧзсӧ веԍ ылӧԁлаԁ. Ӧԁвакӧ-пӧ тајӧ-гаԃјас-помыԍ кущӧмкӧ-бур лоӧ, бі-југӧр чужас. Ме пӧԉӧ-моз-жӧ мӧвпалі, ег ескы бі-нуӧԁыԍјаслы: кыԇі-нӧ міԍа караԍінтӧг ԁа ізтӧгтӧг бі мӧԁас ломтыԍны? Ԃівӧ зонмӧ, ломԅісны-ӧԁ кԉаԋіча-гаԃјасыԁ. Мыјӧн ӧшӧԁісны, пыр і ломԅӧԁісны, — југыԁ лоі керкаын. Војԁӧрсӧ быԁӧн ԍін јоріс. Мі ставӧн чујмімӧј. Віԇӧԁам-ԁа, гаԃјасас чукԉӧԁлӧм-вӧсԋіԃік-јурԍікоԃ ломтыԍӧ-а, гаԃјасыс аԍныс муртса шоныԁӧԍ. Баԏӧ і шуіс міјанлы. — Со-ӧԁ, чеԉаԃ, велӧԁчӧм-јӧзыԁ мыјвыјаӧԇ-ԋін воӧмаԍ. Југыԁ зев, а ԋекущӧм щынӧԁӧм абу. Поԅӧ пескӧн-ломтыԍӧмтӧ зікӧԇ шыбытны, — еԉектрічество шонтас, пуас-пӧжалас ставсӧ. Вӧвјас поԅӧ шојтчӧԁавны — еԉектріческеј-плуг лӧԍӧԁан ԁа му-куԅаыԁ ачыс, вӧвтӧг понԁас ветлыны. Быԁ-уҗ-вылӧ еԉектрічествотӧ поԅӧ ԁоԃԃавны. Бі кусӧԁісны ԁа кытчӧкӧ ставӧн петісны керкаыԍ. Ме ог вермві кутчіԍны, колӧ тӧԁны: гаԃ- -пыщса-јурԍікоԃыс пӧԍ-абу, сотӧ-оз? Віԇӧԁа-ԁа, гаԃ-берԁас вылілаԁор-помас ԍӧԁ-шмак. Шмакас — ічӧԏік-теԉӧбкоԃ. Ме бергӧԁі теԉӧбкоԃсӧ веԍкыԁлаԁорӧ — біаԍԍіс. Мӧԁпӧв бергӧԁі — біыс бӧр куԍј. — Со чуԃесаыс! Бара біалі. Боԍті ԁа віԋԏітӧмӧн торјӧԁі гаԃсӧ шмакԍыс. Біыс кусі. Понԁі чуԋӧн віԁлавны шмаксӧ улілаԁорӧԁыс, кытчӧ гаԃԃыс віԋԏітчыԍӧ. Чуԋӧс ԁруг быԏԏӧ кӧԁкӧ зев-јоԍ-јемӧн сущкіс, ԋещыштіс, Ме ԉок-горшӧн горӧԁі повԅӧмӧјла: ој-јој, міԍа, чуԋӧј, чуԋӧј! Олышті ԁа мӧԁпӧв сеті малышті. Бара коԁкӧ чуԋӧс чепӧԉтіс-ԁојԁіс. Менам бара горӧԁԍыԍԍіс. Пыріс баԏӧ ԁа јуалӧ: — Мыј-нӧ чалалан-горзан, јӧзсӧ повԅӧԁлан? — Коԁкӧ куртчаԍӧ естӧн, шмакас, — шуа ме сылы. — Інмӧԁчыв-жӧ чуԋнаԁ. — Те лампасӧ шеԁӧԁӧмыԁ-а, еԉектрічествосӧ абу бергӧԁӧмыԁ, — шуо баԏӧ. — Тајӧ бечовкаас, кытчӧ лампасӧ ӧшӧԁӧны, ем еԉектрічество-вын. Сіјӧ і сотышталӧма тенӧ. Ԋӧтчыԁ метӧг ен перјы лампасӧ, пакӧԍт вермас лоны. Колӧ кужны еԉектрічествоӧн вӧԃітчыны. Еԉектрічество-вын зев јон: ӧті-зԁукӧн вермас вӧлӧс віны. &ІЧОԎІК-ТОМАН-ВӦЧЫԌ.

Гріша уна-лун-ԋін віԁлаліс томан: колӧ сылы тӧԁны мыјла томанјас кԉучтӧг оз воԍԍыны. Ӧԏі-ног бергӧԁлас, мӧԁ-ног бергӧԁлас, ӧԏі ԍіннас віԇӧԁлас томан-роԅӧ, мӧԁ-ԍіннас віԇӧԁлас — ԋемтор оз тыԁав. Кԉучӧн бергӧԁыштас — трічмунӧ, томан воԍԍас. Ӧтчыԁ мамыс муніс сов воԇӧсавны, а томансӧ коԉіс пызан-вылас. Гріша і мӧвпалӧ: — Жугӧԁла, віԇӧԁла мыј пыщкас ем, сеԍԍа бӧр мічаа теча. Боԍтіс коса-пурт ԁа мӧлӧт ԁа ԁавај томанӧ коԉскыны. Чуктӧԁіс вылілаԁорсӧ, ԇікӧԇ торјӧԁіс сіјӧс. Томанын ічӧԏік-пружіна. Сіјӧ і вӧлӧм трічӧԁчӧ кԉучӧн-воԍтігӧн. А Гріша ԁумајтлӧма сеԍ ыҗыԁ-,јоԍ-піԋа-ічӧԏік-мортӧс, сіјӧ-пӧ томанас піԋјаснас гуҗгӧ. Гріша лӧԍӧԁчіс бӧр томансӧ течны. Песԍіс-песԍіс — ԋемтор сылӧн ез артмы. Мӧлӧттујјасыс сӧмын піԍԏі-ԍер-моз томанас коԉіны. Гріша повԅіс, мамӧ-пӧ локтас ԁа віԁчыны понԁас, — бӧрԁԇіс. А мамыс ԋӧԏі ез віԁ, сӧмын шуіс: — Кущӧм те ԃеԏіна, Гріша, быԁтор колӧ тӧԁны. Быԁман ԁа пыр томанјассӧ вӧчны велӧԁчыны, секі понԁан тӧԁны. Ачыԁ понԁан најӧс вӧчавны. ЧЕԈАԂ-КЕРКА.

Јашалӧн баԏыс і мамыс куліны. Чој-вок сылӧн ез-жӧ вӧвны. Јаша чуԋ-ӧтнасӧн коԉі. Сіјӧ зев-на ічӧт, уҗавны ез вермы. Колӧ вӧлі сылы корны петны, ԉібӧ щыгла кувны. Ԉаԁнӧ сіјӧ-ԍіктын вӧлі чеԉаԃ-керка, баԏтӧм-мамтӧм-чеԉаԃӧс віԇны. Јаша-јылыԍ кывԍіс велӧԁыԍлы. Сіјӧ нуӧԁіс Јашаӧс чеԉаԃ-керкаӧ. Сені Јашакоԃыс зев унаӧн вӧліны — нывпосԋі і зонпосԋі. Лунјасын најӧ ворсӧны, ԍылӧны, велӧԁчӧны лыԃԃыԍны-гіжны, рісујтчӧны, чачајас вӧчалӧны. Јашаӧс боԍтісны чеԉаԃ-керкаӧ. Верԁісны-јукталісны, мыԍԍӧԁісны, јурԍісӧ шырісны, выԉ-ԁӧрӧм-гачӧн вӧччӧԁісны, кӧмӧԁісны. Інԁісны сылы уԅлыныс крӧваԏ, зев-міча-ешкына. Јаша воԇԇа-каԁас зев поліс, быԁӧн-вылӧ букышӧн віԇӧԁіс. Сеԍԍа тӧԁмаԍіс јортјасыскӧԁ, гажміс, рісујтчыны понԁіс. Сіԇі овмӧԁчіс Јаша чеԉаԃ-керкаын, гортас-моз понԁіс овны. КОԈԈЕКԎІВ.

Баԏӧ вајіс „Југыԁ-тују"-гаԅет, понԁіс лыԃԃыны. Лыԃԃіс-лыԃԃіс ԁа „коԉԉекԏів" кыв паныԁаԍіс. Піыс, Кӧԍтаыс, і јуалӧ сылыԍ: — Мыј-нӧ, баԏӧ, коԉԉекԏі-выс лоӧ? Баԏыс ез куж ԉучкі-вежӧравны „коԉԉекԏів"-кывтӧ. Кӧԍта аскінас сы-јылыԍ велӧԁыԍыслыԍ јуаліс. Сіјӧ секі Кӧԍталы ԋемтор ез віԍтав-а, велӧԁчӧм-бӧрас став-велӧԁчыԍыскӧԁ петісны школа-граԁјӧрӧ. Мӧԁісны уҗавны — коԁі граԁ лептіс, коԁі пуктыԍіс, коԁі весаԍіс. Ставныс уҗалісны. Секі велӧԁыԍ шуіс Кӧԍталы: — Аԁԇан, кыԇі мі уҗсӧ пурам. Кущӧм-гажаа уҗалам. Ӧԏіклы-кӧ еԍкӧ тані уҗавны — зев ԍӧкыԁ вӧлі, лунтыр тырміс песԍыны-ԁај. А мі, арԏеԉнаԁ, зԁукӧн вӧчам. Віԇӧԁ, кымын-морт жуӧ-уҗалӧ. Тајӧ і лоӧ коԉԉекԏівыԁ. Тані міјан школа-коԉԉекԏів уҗалӧ, а пабрік-завоԁјасын асланыс коԉԉекԏів ем. Сені ставныс уҗалӧны быԁӧнлы бурвылӧ, мӧԁа-мӧԁыслы отсаԍӧны. Кӧԍталӧн вӧлі Тоԍа-јорт. Тоԍалӧн баԏыс віԍміс, — кулі. Тоԍалы уна-уҗ понԁіс інмыны — кор пес вајӧ, кор турун. Школаӧ ветлыны шочмӧԁіс. Кӧԍталы жаԉ лоі Тоԍаыс. Сылы тӧԁвылас уԍі коԉԉекԏівыԁ, шуӧ јортјасыслы: — Чеԉаԃ, Тоԍалы велӧԁчвіныс ԋекор, мамыс пыр уҗ-вылӧ інԁӧ-ԁа. Вајӧ кущӧмкӧ-вӧскреԍеԋԋаӧ арԏеԉӧн став-кражсӧ налы кыскамӧ ԁа піԉітамӧ. Тӧвбыԁ-кежлӧ пессӧ лӧԍӧԁам. Чеԉаԃ сіԇі і вӧчісны. Кражсӧ вајісны, піԉітісны, поткӧԁлісны, пессӧ вевтулас течісны. Гажа чеԉаԃлы, ԁолыԁ ԍӧлӧмвылас бур-вӧчӧмыԍ. Ԋекоԁ најӧ ез муԇны. Меԁԍа ԁолыԁ вӧлі Тоԍалы: ӧні-пӧ сеԍԍа быԁ-лун велӧԁчыны мына. КОММУНА.

Ԃіма унаыԍ кывліс ԍорні коммуна-јылыԍ, а мыј сіјӧ коммунаыс лоӧ — оз тӧԁ. Јуаліс јорт- јасыслыԍ, најӧ оз-жӧ тӧԁны. Ӧԏі-асылӧ баԏыс шуӧ Ԃімалы: — Ветлам мекӧԁ коммунаӧ. Ԃімалы ԋімкоԃ, і повԅіс-коԃ. Мӧԁӧԁчісны. Воісны зев гажа-,ыҗыԁ-керка-ԁінӧ, кӧні војԁӧр ԅемскеј-начаԉԋік овліс. — Кӧні-нӧ, баԏӧ, коммунаыс? Ылын-на? Ерԁ-вылын чеԉаԃ ворсӧны. Ӧшіԋулас, ӧԏі-ыҗыԁ-пызан-гӧгӧрын, ԁасвітӧн-кымын ԍојӧны. Ставныс мужщінајас. Корісны најӧ ас-ԁінас Ԃімаӧс баԏыскӧԁ, пукԍӧԁісны пызансајӧ. Шуӧны: — Мі ставным ӧтлаын ԍојам, ӧтлаын і уҗалам. Ԋаԋ-сов ӧԏі-ԁозјынӧԍ. Скӧтӧн огӧ-жӧ јукԍӧј. Уҗалан-кӧлујјас ӧтувјаӧԍ. Мӧԁа-мӧԁлы пыр отсаԍам, мӧԁа-мӧԁ-ԁор олам. Оԏі-ԍемја-котыр быԏԏӧкӧ. Баԏӧ кывзіс налыԍ віԍталӧмсӧ ԁа шуӧ: — Менӧ щӧщ коммунааԁ боԍтӧј. Ӧтнамӧн матајтчі, гӧгӧр енԁыны понԁіс, омӧԉтчыны. Ме щӧщ тіјанкӧԁ ӧтув понԁа уҗавны. Міјанӧс коԉӧԁісны овны. Меным выл-ԏуԋі-гоз вајісны, выԉмыԍкӧм-ԁӧрӧм-гач-ԁа. Аслам ԁӧрӧмӧј пож-коԃ вӧлі, ставыс роԅ. Мамӧ ез вӧв-ԁа, ԋајтысла ставыс потлаԍіс. Мыԍԍі-вӧччі ԁај јуала баԏӧлыԍ: — Кӧні-нӧ, баԏӧ, коммунаыԁ? Ԁыр-на сетчӧ огӧ мунӧ? — Тајӧ і ем коммунаыс, кӧні јӧзыс вокјас-моз олӧны, отсаԍӧны мӧԁа-мӧԁыслы. Ставныс ӧтув ӧтувја-кӧлујӧн тіԉԍӧны уҗалӧны. Віԍт-ԋімјас. Ԉістбок Ревоԉутсіја............................. 1 Коԉа гіжыԍ.............................. 2 Збој-Ԍемӧ ............................. 5 Ԍӧкыԁ-заԁача............................ 7 Гортса-кӧјін............................ 9 Ворсыԍјас.............................. 11 Ԍој-салԁат............................. 15 Тупыԉ.................................. 17 Еԉектрічество.......................... 19 Ічӧԏік-томан-вӧчыԍ..................... 21 Чеԉаԃ-керка............................ 23 Коԉԉекԏів............................ 25 Коммуна................................ 28 Комі-кыв-вылын-леԇӧм-чеԉаԃ-ԋігајас. Ԁоныс Іԉԉічлы гіжӧԁ...................................10 ур. Ічӧԏік ескімос Кіш..............................15 Віԍтјас.........................................15 Вӧр-керкајас....................................18 Часі........................................ ..... Гымӧн-зерігӧн...................................30 Мај-1-лун..................................... 27