Пос: различия между версиями

Материал из Wiki FU-Lab
Перейти к навигации Перейти к поиску
(Полностью удалено содержимое страницы)
Нет описания правки
Строка 1: Строка 1:
Тӧԁтӧм кывјас віԍталӧм.


Аԍԍӧ, аԏԏӧ (Верх.-Выч.) — спасибо
Аԉкӧс, лажмыԁ, ԉапкыԁ,
Арпі, јос, моԉ
Баԏ, ај — отец
Бӧрԁны, горзыны (Сыс.) — плакать
Бор — межа
Бобув — бабочка
Вурзалӧ, омԉалӧ, ералӧ, уԋԋалӧ — воет
Віԁа, ыжԁала, піԋала — ругаю
Векԋіԁ, оттӧм — узкій
Віԅа орԁа — вурундук
Вӧр, јаг (Уд.) — лес
Воԍтіс ԍінсӧ, паԍкӧԁіс ԍінсӧ
Вӧчны, карны, керны — делать
Во гӧгӧр, во чӧж — круглый год
Віріч, вірӧч — рассадник
Вежаԋ, перԋаԋ (Иж.), бӧжаԋка (Сев. Кам.) — крестная
Војт, воԏ — капля
Ворга, жӧлӧб — желоб
Вурԁ — выдра
Вежа-веж мыԍт, мӧԁа мӧԁ вежмыԍ, воԇаԍіг тыр, вежӧн-веҗӧн — вперегонку
Вежон, ԋеԃеԉ — неделя
Вежалун, ԋеԃеԉа (В.-С.), — Воскресение
Венԅыны, венԍыны (В-С) — спорить
Віны, начкыны (В-С) — убить
Војтва, пӧтӧк — дождевая капля
Вугралӧм, суналӧм — дремать
Вурԁыԍ, бурԁыԍ — крот
Гам, вешјан (В. К.) — шаровары, штаны
Гынкӧм, гынкот, ԏуԋі, пімі (Сев. К., гын катаԋік (В.-С.) — валенки Гӧбӧч, җожув (Луз), голбеч — подполье
Горӧԁіс, кітӧстіс, чукӧԍԍіс (В. С.) — запел (петух)
Гож — Солнцепек
Гу, шојна. (В.-К.) — Могила
Горӧԁіс, кітӧстіс (В.-К.), равӧстіс — закричал
Гыӧны, ветлӧны жуӧны — кишат
Гашкӧ — может быть
Гӧԋітышт, котӧртышт — побеги!
Геб, пӧім ном — мошка
Гӧрԁ гоб, ӧш јур — боровик
Галӧн ворсны, туртарӧн ворсны, — играть в спрятки
Гӧгӧра — гагара
Ԁӧрӧм, јернӧс (К), јӧрԁӧс (Л.) — рубашка.
Ԁозмыны, лӧгӧԁны — надоедать
Ԁукӧс, сукман, ԅіпун — пальто.
Ем, выім — есть
Ежӧр — осока.
Ез крукаԍ, ез кышаԍ.
Жугӧԁны, пазӧԁны — сломать
Жо пу, жолпу (В-С) — калина
Жбырган, жувган (Иж) — ветробой (игрушка)
Жоԋ, руԋжа (В.-С.) красногрудка
Жлан, пыста — синица.
Җуҗыԁ ва, пыԁын ва (В.-С.) — глубокой река.
Җыҗ, рып, җіж — стриж
Зіԉ, чож (П.) — прилежный
Зумыштчӧма, копыртчӧма ԁумајтӧ — задумался
Зыртчӧ, ԋіртчӧ — трется.
Зорӧԁ, сабрі (Иж) — зарок, стог.
Зорӧԁ јӧр, остужја.
Ԇормыны, ԍівејтны — седеть
Ԇірԁалӧ, југјалӧ — сияет
Ԇӧріԇалӧ, чвеԏітӧ — цветет
Ԇаркӧԁны, воԍтны — открыть.
Ԇік, нач — совершенно
Ԇаркены ԍінтӧ, гар керны, ічӧԏіка воԍтыны.
Ԇоріԇ, чвет, чача — цветок
Іԁӧртӧм — неряха
Ін — место
Іԋ, јԋка — (В.К.) нывбаба — женщина.
Ічіԋ, ԏӧтка — - тетка.
Ічӧт, посԋі, поԋі, ԇоԉа — маленький.
Істан, шӧркоԃјем ваԁор кај — вид куличка.
Ірӧј — меԁ ічӧт ва ԁор кај. — вид куличка.
Іԁрасны, вӧԃітчыны (Иж.) — обряжаться.
Јірԍыны, ԍојԍыны — щипать траву.
Јурлӧс, јурувт (В-С) — поԁушка.
Јукталӧ, ваалӧ (Іж) — поит
Јуӧр, ԍорԋі — весть.
Јоԉ, ічӧԏік ју, коԍмывтӧм шор — речка.
Јенеж, ԋебеса, кымӧр — небо.
Јаг ԍер, вонлеԋка (В.-С.) — волнушка,
Јі, јы (В-С) — лед.
Јурԍігуԍ, пернагус (Іж), Шыраԋ (В.К) — стрекоза, коромысло. Котӧртіс, пышјіс (Іж) — бежал
Котԍӧ, котке — кудахчет
Кріԋча, кӧјнӧс (Іж), кашԋік (В.-С.) — кринка.
Куран, нарман (Н.-В.), курјан (Іж) — грабли.
Кӧті, чурк (Іж.) — коты.
Кыс — обувь из невыделанной шкуры коровьих ног.
Кајӧма, кыптӧма — поднялось.
Карта, шы, гіԁ — хлев.
Кеԉы ԁ — бледный.
Коԇув — звезда.
Кар — город.
Каԋ, каԍ — кошка.
Куткырвіԇӧ, чукырчӧмӧн пукалӧ. '
Кӧлуј, клам (В.-С.) — вещи.
Кабала, чочкӧм гіжӧԁ (С. Кам.) — бумага.
Козјан, чер новлӧԁлан корт вуг коԃ тасмаын.
Кыщлавны, гартчыны — вертеться (около кого-нибудь).
Каланка, іԉім, каԉега, саксон — брюква, галанка.
Кушман — редька
Каԁ, пӧра (В.-С.) — время
Коԇувкот, коԇув (С. Кам.) коԁкуԇуу (Іж.) — муравей.
Кынӧм ԍумалӧма, щыгјалӧма.
Котыра картупеԉ, тыра, чукӧра, позја картулеԉ.
Кутны, віԇны — держать.
Кырӧ бужгӧ — обрывается.
Кај, чівкан, кага, ԏуԏу, ԏуԏ — птичка.
Квајт паԉіч — коростель.
Кыр, ԍӧԁ ԍіԅ.
Кекеԋӧн, кіӧн; посԋі чеԉаԃлы шуӧны „кекӧ“
Каԋук, варыш, кај варыш.
Кӧвтым, ічӧԏік тыв, ԋетотка — бредень.
Кӧч јӧла, піпу ԇур — подосиновник.
Кывтӧм пемӧсјас, кывтӧм вомтӧмјас — животные.
Кыр, жӧвна (В.-С.), ԍӧԁ ԍіԅ (Л.) — тырка.
Куш — орел.
Куртны, кураԍны (Л.) — грести сено.
Кор — лист.
Кыркӧщ, бужӧԁ, кырӧԁӧма ін — обрыв.
Кӧја, гора ԁоԃ — позвоночник птиц.
Лыјаԍісны, чапкаԍісӧ (Пер). — бросались, кидались.
Лыԍтыны, чіԉкӧԁны (В.С.) доить.
Ԉаз, лузан (Иж).
Лӧс, пӧԁӧг, шы полос — вышка.
Лаԋтны, чӧлны — затихнуть.
Лептавны ва — кыпӧԁны ва.
Ԉек, коԅел — бабкіг.
Ԉоԉӧ, пучеј — улитка.
Ԉагуша, матка — лягушка.
Ԉежнӧг, жеԉнӧг — жиповник.
Ԉамӧԁны — давить.
Маԉа зі, маԅі, мала муш, мізуј — пчела.
Мојԁ кыв, мојԁан кыл — сказка.
Мокаԍт - слово, употребляемое в раздраженном состоянии. Мічаҗыка, басӧԁҗыка — покрасивее.
Мој — бобер.
Мӧԁа-мӧԁсӧ, ӧта-мӧԁсӧ (В.-К.) — друг друга.
Мегӧ, мегар — баран.
Нокԍыны — возиться.
Најан, муԃер — хитрый.
Нӧԁ кыв, нӧԁан кыв, тӧԁӧԁчан кыв — загадка.
Наԇӧԋік, ԋӧжјӧԋік — медленно.
Нораԍны, жалобітчыны — жаловаться.
Намыр — костяника.
На піыс, на пыщкыԍ — из них.
Нӧјтны, віјны (В. С.) — бить.
Нагруԋік, запон — передник.
Ԋімкоԃ, раԁ — любо.
Ԋінкӧм — лапти.
Ԋавԁа, пӧт, ԋавалԁа — сорная трава.
Ԋывщак, пеԉщак — сморчки.
Ніԅ соболь.
Ԋек — молока.
Ԋін пу — липа.
Ԋаԋ шомӧс — квашня.
Омӧԉ, ԉӧк, умӧԉ, — худой плохой
Оԉ, васӧԁ вӧр, кытыԍ віԇ вӧчӧны.
Орԁа, урԁа — вурунԇук.
Оз — земляника.
Ојԁны, ваӧн боԍтны — залить.
Ӧԇӧс, ӧԇ, ыбӧс, ӧбес — дверь.
Ӧтув, &отвыв — заодно.
Ӧшка-мӧшка, бычӧ јенӧш — радуга.
Ӧміԇ — малина.
Пӧчӧ, баб — бабушка.
Піԋа, агас (Иж., Выч). — борона.
Пі, зон (Перм.) — сын.
Понԁа (мыј понԁа), ԍерԏі-за, поэтому.
Пімі — сапоги из оленьей кожи.
Паныԁаԍісны, воча воісны — встретились.
Пӧтка, кај, кага (Уд.) — птица.
Паԍтасіԍ, кышаԍіс (Сыв.) — оделся.
Порог, — тагес.
Пԉеԏ, орс.
Пӧԉан, чіпсан — дудка.
Пӧԍалі, ԋылӧԁі — вспотел.
Поԍ, пым (Иж.) — горячий.
Пӧԉ, ԃеԁ — дедушка.
Полӧкала — пугало.
Паԋ — ложка.
Перјі, суԇӧԁі (Иж.) — достал.
Пӧлӧԅԋіча, пӧлуԃ (Выч.) — василек.
Пажін, пажын, паужін, пажун.
Пӧртчыԍам, куԉсам (В.-С.) — разденемся
Пон пір, пон баз.
Помԍӧм, порӧмітчӧм, пруԃітчӧм (В.-С.) — запрудить ручеек.
Пон пув, јагпув, кос пув.
Пелыԍ пу, сӧс пу — рябина.
Пышкај, пежкај — воробей.
Перк, гӧрԁ жак (В. К.).
Перјас, кыскас.
Патурԉікԍіс, туріԍув бергӧԁчіс (В. В.) — кувыркнулся.
Раԃејтны — любить.
Ру — туман.
Рас, кыԇ пу вӧр — березняк.
Репас, лым пыщса поз. Ԍӧла кӧԇыԁ ԁырјі сунгыԍас пыԁӧ лым піӧ і сені олӧ.
Рӧм, чвет — цвет (краска).
Рып, җыҗ — стриж.
Роԅ, оԍта (В. К.), кајт (Иж.) — нора.
Саԃмӧԁны, паԉӧԁны (Луз.), катны (В. С.) — разбудить.
Сӧмын — только.
Сус пу — кедр.
Став, ԁӧс (В. К.) — все.
Со — вот.
Сон — жила.
Сі, ԍі волосок.
Сыв, щӧг, гос — жир.
Сарај, пӧсјыв — сарай.
Сан, воркаԍ (Л.) — рысь.
Сӧстӧм, чістӧј — чистый.
Собавны, ујалны лым пыщті (В. С.) — бродить по снегу.
Сувтса — стоящий.
Ԍавкјыны, резны (Иж.) — рассыпать, разбросать.
Ԍуркԋалӧма, кусіԋтӧма — завернул, поджал.
Соркԋі, букла (В. С.) — репа.
Ԍорӧм, течас — скирда.
Ԍӧла оз, бероз — поляника.
Ԍералӧ, вакԍӧ — смеется.
Ԍӧԁ бӧж, бӧж (Иж.) — горностай.
Тупԉӧԁлісны — катали, перевертывали.
Тобокі — чулки из оленьей кожи.
Тајкӧ — чуть-чуть.
Тӧԅ, лобӧз, ԁука турун.
Тонӧ, то-тај — вот где.
Туԍа пу, труԍа пу (В. С.) — можжевельник, вереск.
Таԍті, бекар — миска.
Тӧвԍојан, тӧвјуыԍ — вид ястреба.
Тупјур, ԉакԍуԅ — сова.
Тонӧԁӧԍ, тонӧ — вот там.
Турі пув, турі моԉ — клюква.
Тӧлыԍ — месяц, луна.
Тув — фунт.
Ԏупеԉ, ԏупеԋ — туфли.
Ԏуԋі — валенки.
Ԏовԏа, меԁ ыҗыԁ ваԁор кај — вид кулика,
Ԏопкан, нырок — ухаб.
Урщак, урка.
Уркај, каԉчі-каԉсве — кіеԍт.
Уԉԉӧв, шоныԁ јӧл (В. С.) — молоко.
Упыш, увпыш (В. В.), улпыш (В. С.).
Чіпан, курӧг — курица.
Чукӧртіс, јукӧртіс (Уд.), коріс (Перм.) — собрал.
Чеԉаԃ, јілӧм, јылӧм — дети.
Чукԉа, кыщыԉа (Иж.) — кривой.
Чој, соч — сестра.
Чој, керӧс — тор.
Четчіс, сувтіс — встал.
Чој, кыр, ԋоԅ (Вым.) — гора.
Чорԅыны, чорԁыны — затеердеть.
Чумаԉі, суслан — суслон.
Чікыш, чікіч — ласточка.
Чуман, паԁјан — берсетянная коробка..
Чӧԁлач, чӧԁлас — голубика.
Чур беԃԃӧн — в спрятки.
Чуԋлыс, чуԋпомку — наперсток.
Чургӧԁа, ԋужӧԁа — протяну.
Чірыштӧ, сотыштӧ — делает выговор.
Чігтыліг, чіктылӧ — в восторге.
Чукӧртчісны, ӧкԍісӧ (В.К.) — собрались.
Чіпас, кӧԍԏер (Иж.) — поленница.
Чујміс — удивился.
Шушун, ԁубас (Вер. К., В-Сыс.) — сарафан.
Шерԃԃыԍны, пановтны, шерԁјыԍӧны (В. С.).
Шонԁі, шонгеј — солнце.
Шеныштіс — махнул.
Шпыԋмуніс — улыбнулся.
Шыԉыԁ, моԉыԁ — гладкий.
Шег, баран — лодышка.
Шенԅыны, ԃівујтчыны — удивляться.
Шабԁі, ԉеса (Перм.) — лен.
Шоч, гежӧԁ — редкий.
Шкԉквіԇӧ, моԉыԁ — гладко.
Шом гаг, мӧс ԍін бугыԉ, мӧс сітвыв, мӧс гаг — жук.
Шом, лон (В. К.) — уголь.
Шомјӧв, выԉјӧв, прӧстӧк (В. С.), кіша — простокваша.
Шыш — беглый, ссыльный, бродяга.
Щаја кока, чочкӧм кока (Вер. Кам.), јеҗыԁ кока (В. С.).
Щӧгӧԁӧны, щӧктӧныс — откармливают.
Шапа, щӧгӧԉа — важно.
Ывла, ӧтӧр (Вер. Кам.) — улица.
Ыркыԁ, сајкыԁ — прохладно.
Ыжноԋ, ыжмаԉ — (В. С.), баԉа ԋаԋа — жимолость.

Версия от 17:21, 2 марта 2017

Тӧԁтӧм кывјас віԍталӧм.

Аԍԍӧ, аԏԏӧ (Верх.-Выч.) — спасибо Аԉкӧс, лажмыԁ, ԉапкыԁ, Арпі, јос, моԉ Баԏ, ај — отец Бӧрԁны, горзыны (Сыс.) — плакать Бор — межа Бобув — бабочка Вурзалӧ, омԉалӧ, ералӧ, уԋԋалӧ — воет Віԁа, ыжԁала, піԋала — ругаю Векԋіԁ, оттӧм — узкій Віԅа орԁа — вурундук Вӧр, јаг (Уд.) — лес Воԍтіс ԍінсӧ, паԍкӧԁіс ԍінсӧ Вӧчны, карны, керны — делать Во гӧгӧр, во чӧж — круглый год Віріч, вірӧч — рассадник Вежаԋ, перԋаԋ (Иж.), бӧжаԋка (Сев. Кам.) — крестная Војт, воԏ — капля Ворга, жӧлӧб — желоб Вурԁ — выдра Вежа-веж мыԍт, мӧԁа мӧԁ вежмыԍ, воԇаԍіг тыр, вежӧн-веҗӧн — вперегонку Вежон, ԋеԃеԉ — неделя Вежалун, ԋеԃеԉа (В.-С.), — Воскресение Венԅыны, венԍыны (В-С) — спорить Віны, начкыны (В-С) — убить Војтва, пӧтӧк — дождевая капля Вугралӧм, суналӧм — дремать Вурԁыԍ, бурԁыԍ — крот Гам, вешјан (В. К.) — шаровары, штаны Гынкӧм, гынкот, ԏуԋі, пімі (Сев. К., гын катаԋік (В.-С.) — валенки Гӧбӧч, җожув (Луз), голбеч — подполье Горӧԁіс, кітӧстіс, чукӧԍԍіс (В. С.) — запел (петух) Гож — Солнцепек Гу, шојна. (В.-К.) — Могила Горӧԁіс, кітӧстіс (В.-К.), равӧстіс — закричал Гыӧны, ветлӧны жуӧны — кишат Гашкӧ — может быть Гӧԋітышт, котӧртышт — побеги! Геб, пӧім ном — мошка Гӧрԁ гоб, ӧш јур — боровик Галӧн ворсны, туртарӧн ворсны, — играть в спрятки Гӧгӧра — гагара Ԁӧрӧм, јернӧс (К), јӧрԁӧс (Л.) — рубашка. Ԁозмыны, лӧгӧԁны — надоедать Ԁукӧс, сукман, ԅіпун — пальто. Ем, выім — есть Ежӧр — осока. Ез крукаԍ, ез кышаԍ. Жугӧԁны, пазӧԁны — сломать Жо пу, жолпу (В-С) — калина Жбырган, жувган (Иж) — ветробой (игрушка) Жоԋ, руԋжа (В.-С.) красногрудка Жлан, пыста — синица. Җуҗыԁ ва, пыԁын ва (В.-С.) — глубокой река. Җыҗ, рып, җіж — стриж Зіԉ, чож (П.) — прилежный Зумыштчӧма, копыртчӧма ԁумајтӧ — задумался Зыртчӧ, ԋіртчӧ — трется. Зорӧԁ, сабрі (Иж) — зарок, стог. Зорӧԁ јӧр, остужја. Ԇормыны, ԍівејтны — седеть Ԇірԁалӧ, југјалӧ — сияет Ԇӧріԇалӧ, чвеԏітӧ — цветет Ԇаркӧԁны, воԍтны — открыть. Ԇік, нач — совершенно Ԇаркены ԍінтӧ, гар керны, ічӧԏіка воԍтыны. Ԇоріԇ, чвет, чача — цветок Іԁӧртӧм — неряха Ін — место Іԋ, јԋка — (В.К.) нывбаба — женщина. Ічіԋ, ԏӧтка — - тетка. Ічӧт, посԋі, поԋі, ԇоԉа — маленький. Істан, шӧркоԃјем ваԁор кај — вид куличка. Ірӧј — меԁ ічӧт ва ԁор кај. — вид куличка. Іԁрасны, вӧԃітчыны (Иж.) — обряжаться. Јірԍыны, ԍојԍыны — щипать траву. Јурлӧс, јурувт (В-С) — поԁушка. Јукталӧ, ваалӧ (Іж) — поит Јуӧр, ԍорԋі — весть. Јоԉ, ічӧԏік ју, коԍмывтӧм шор — речка. Јенеж, ԋебеса, кымӧр — небо. Јаг ԍер, вонлеԋка (В.-С.) — волнушка, Јі, јы (В-С) — лед. Јурԍігуԍ, пернагус (Іж), Шыраԋ (В.К) — стрекоза, коромысло. Котӧртіс, пышјіс (Іж) — бежал Котԍӧ, котке — кудахчет Кріԋча, кӧјнӧс (Іж), кашԋік (В.-С.) — кринка. Куран, нарман (Н.-В.), курјан (Іж) — грабли. Кӧті, чурк (Іж.) — коты. Кыс — обувь из невыделанной шкуры коровьих ног. Кајӧма, кыптӧма — поднялось. Карта, шы, гіԁ — хлев. Кеԉы ԁ — бледный. Коԇув — звезда. Кар — город. Каԋ, каԍ — кошка. Куткырвіԇӧ, чукырчӧмӧн пукалӧ. ' Кӧлуј, клам (В.-С.) — вещи. Кабала, чочкӧм гіжӧԁ (С. Кам.) — бумага. Козјан, чер новлӧԁлан корт вуг коԃ тасмаын. Кыщлавны, гартчыны — вертеться (около кого-нибудь). Каланка, іԉім, каԉега, саксон — брюква, галанка. Кушман — редька Каԁ, пӧра (В.-С.) — время Коԇувкот, коԇув (С. Кам.) коԁкуԇуу (Іж.) — муравей. Кынӧм ԍумалӧма, щыгјалӧма. Котыра картупеԉ, тыра, чукӧра, позја картулеԉ. Кутны, віԇны — держать. Кырӧ бужгӧ — обрывается. Кај, чівкан, кага, ԏуԏу, ԏуԏ — птичка. Квајт паԉіч — коростель. Кыр, ԍӧԁ ԍіԅ. Кекеԋӧн, кіӧн; посԋі чеԉаԃлы шуӧны „кекӧ“ Каԋук, варыш, кај варыш. Кӧвтым, ічӧԏік тыв, ԋетотка — бредень. Кӧч јӧла, піпу ԇур — подосиновник. Кывтӧм пемӧсјас, кывтӧм вомтӧмјас — животные. Кыр, жӧвна (В.-С.), ԍӧԁ ԍіԅ (Л.) — тырка. Куш — орел. Куртны, кураԍны (Л.) — грести сено. Кор — лист. Кыркӧщ, бужӧԁ, кырӧԁӧма ін — обрыв. Кӧја, гора ԁоԃ — позвоночник птиц. Лыјаԍісны, чапкаԍісӧ (Пер). — бросались, кидались. Лыԍтыны, чіԉкӧԁны (В.С.) доить. Ԉаз, лузан (Иж). Лӧс, пӧԁӧг, шы полос — вышка. Лаԋтны, чӧлны — затихнуть. Лептавны ва — кыпӧԁны ва. Ԉек, коԅел — бабкіг. Ԉоԉӧ, пучеј — улитка. Ԉагуша, матка — лягушка. Ԉежнӧг, жеԉнӧг — жиповник. Ԉамӧԁны — давить. Маԉа зі, маԅі, мала муш, мізуј — пчела. Мојԁ кыв, мојԁан кыл — сказка. Мокаԍт - слово, употребляемое в раздраженном состоянии. Мічаҗыка, басӧԁҗыка — покрасивее. Мој — бобер. Мӧԁа-мӧԁсӧ, ӧта-мӧԁсӧ (В.-К.) — друг друга. Мегӧ, мегар — баран. Нокԍыны — возиться. Најан, муԃер — хитрый. Нӧԁ кыв, нӧԁан кыв, тӧԁӧԁчан кыв — загадка. Наԇӧԋік, ԋӧжјӧԋік — медленно. Нораԍны, жалобітчыны — жаловаться. Намыр — костяника. На піыс, на пыщкыԍ — из них. Нӧјтны, віјны (В. С.) — бить. Нагруԋік, запон — передник. Ԋімкоԃ, раԁ — любо. Ԋінкӧм — лапти. Ԋавԁа, пӧт, ԋавалԁа — сорная трава. Ԋывщак, пеԉщак — сморчки. Ніԅ соболь. Ԋек — молока. Ԋін пу — липа. Ԋаԋ шомӧс — квашня. Омӧԉ, ԉӧк, умӧԉ, — худой плохой Оԉ, васӧԁ вӧр, кытыԍ віԇ вӧчӧны. Орԁа, урԁа — вурунԇук. Оз — земляника. Ојԁны, ваӧн боԍтны — залить. Ӧԇӧс, ӧԇ, ыбӧс, ӧбес — дверь. Ӧтув, &отвыв — заодно. Ӧшка-мӧшка, бычӧ јенӧш — радуга. Ӧміԇ — малина. Пӧчӧ, баб — бабушка. Піԋа, агас (Иж., Выч). — борона. Пі, зон (Перм.) — сын. Понԁа (мыј понԁа), ԍерԏі-за, поэтому. Пімі — сапоги из оленьей кожи. Паныԁаԍісны, воча воісны — встретились. Пӧтка, кај, кага (Уд.) — птица. Паԍтасіԍ, кышаԍіс (Сыв.) — оделся. Порог, — тагес. Пԉеԏ, орс. Пӧԉан, чіпсан — дудка. Пӧԍалі, ԋылӧԁі — вспотел. Поԍ, пым (Иж.) — горячий. Пӧԉ, ԃеԁ — дедушка. Полӧкала — пугало. Паԋ — ложка. Перјі, суԇӧԁі (Иж.) — достал. Пӧлӧԅԋіча, пӧлуԃ (Выч.) — василек. Пажін, пажын, паужін, пажун. Пӧртчыԍам, куԉсам (В.-С.) — разденемся Пон пір, пон баз. Помԍӧм, порӧмітчӧм, пруԃітчӧм (В.-С.) — запрудить ручеек. Пон пув, јагпув, кос пув. Пелыԍ пу, сӧс пу — рябина. Пышкај, пежкај — воробей. Перк, гӧрԁ жак (В. К.). Перјас, кыскас. Патурԉікԍіс, туріԍув бергӧԁчіс (В. В.) — кувыркнулся. Раԃејтны — любить. Ру — туман. Рас, кыԇ пу вӧр — березняк. Репас, лым пыщса поз. Ԍӧла кӧԇыԁ ԁырјі сунгыԍас пыԁӧ лым піӧ і сені олӧ. Рӧм, чвет — цвет (краска). Рып, җыҗ — стриж. Роԅ, оԍта (В. К.), кајт (Иж.) — нора. Саԃмӧԁны, паԉӧԁны (Луз.), катны (В. С.) — разбудить. Сӧмын — только. Сус пу — кедр. Став, ԁӧс (В. К.) — все. Со — вот. Сон — жила. Сі, ԍі волосок. Сыв, щӧг, гос — жир. Сарај, пӧсјыв — сарай. Сан, воркаԍ (Л.) — рысь. Сӧстӧм, чістӧј — чистый. Собавны, ујалны лым пыщті (В. С.) — бродить по снегу. Сувтса — стоящий. Ԍавкјыны, резны (Иж.) — рассыпать, разбросать. Ԍуркԋалӧма, кусіԋтӧма — завернул, поджал. Соркԋі, букла (В. С.) — репа. Ԍорӧм, течас — скирда. Ԍӧла оз, бероз — поляника. Ԍералӧ, вакԍӧ — смеется. Ԍӧԁ бӧж, бӧж (Иж.) — горностай. Тупԉӧԁлісны — катали, перевертывали. Тобокі — чулки из оленьей кожи. Тајкӧ — чуть-чуть. Тӧԅ, лобӧз, ԁука турун. Тонӧ, то-тај — вот где. Туԍа пу, труԍа пу (В. С.) — можжевельник, вереск. Таԍті, бекар — миска. Тӧвԍојан, тӧвјуыԍ — вид ястреба. Тупјур, ԉакԍуԅ — сова. Тонӧԁӧԍ, тонӧ — вот там. Турі пув, турі моԉ — клюква. Тӧлыԍ — месяц, луна. Тув — фунт. Ԏупеԉ, ԏупеԋ — туфли. Ԏуԋі — валенки. Ԏовԏа, меԁ ыҗыԁ ваԁор кај — вид кулика, Ԏопкан, нырок — ухаб. Урщак, урка. Уркај, каԉчі-каԉсве — кіеԍт. Уԉԉӧв, шоныԁ јӧл (В. С.) — молоко. Упыш, увпыш (В. В.), улпыш (В. С.). Чіпан, курӧг — курица. Чукӧртіс, јукӧртіс (Уд.), коріс (Перм.) — собрал. Чеԉаԃ, јілӧм, јылӧм — дети. Чукԉа, кыщыԉа (Иж.) — кривой. Чој, соч — сестра. Чој, керӧс — тор. Четчіс, сувтіс — встал. Чој, кыр, ԋоԅ (Вым.) — гора. Чорԅыны, чорԁыны — затеердеть. Чумаԉі, суслан — суслон. Чікыш, чікіч — ласточка. Чуман, паԁјан — берсетянная коробка.. Чӧԁлач, чӧԁлас — голубика. Чур беԃԃӧн — в спрятки. Чуԋлыс, чуԋпомку — наперсток. Чургӧԁа, ԋужӧԁа — протяну. Чірыштӧ, сотыштӧ — делает выговор. Чігтыліг, чіктылӧ — в восторге. Чукӧртчісны, ӧкԍісӧ (В.К.) — собрались. Чіпас, кӧԍԏер (Иж.) — поленница. Чујміс — удивился. Шушун, ԁубас (Вер. К., В-Сыс.) — сарафан. Шерԃԃыԍны, пановтны, шерԁјыԍӧны (В. С.). Шонԁі, шонгеј — солнце. Шеныштіс — махнул. Шпыԋмуніс — улыбнулся. Шыԉыԁ, моԉыԁ — гладкий. Шег, баран — лодышка. Шенԅыны, ԃівујтчыны — удивляться. Шабԁі, ԉеса (Перм.) — лен. Шоч, гежӧԁ — редкий. Шкԉквіԇӧ, моԉыԁ — гладко. Шом гаг, мӧс ԍін бугыԉ, мӧс сітвыв, мӧс гаг — жук. Шом, лон (В. К.) — уголь. Шомјӧв, выԉјӧв, прӧстӧк (В. С.), кіша — простокваша. Шыш — беглый, ссыльный, бродяга. Щаја кока, чочкӧм кока (Вер. Кам.), јеҗыԁ кока (В. С.). Щӧгӧԁӧны, щӧктӧныс — откармливают. Шапа, щӧгӧԉа — важно. Ывла, ӧтӧр (Вер. Кам.) — улица. Ыркыԁ, сајкыԁ — прохладно. Ыжноԋ, ыжмаԉ — (В. С.), баԉа ԋаԋа — жимолость.