Пос: различия между версиями

Материал из Wiki FU-Lab
Перейти к навигации Перейти к поиску
Нет описания правки
(Полностью удалено содержимое страницы)
Строка 1: Строка 1:
П. ЗАМОЈСКІЈ
ІԈԈІЧЛЫ ГІЖӦԀ
СССР-са јӧзјаслӧн шорса& ԋіга леԇан ін. МӦСКУА — 1925 во.
10
КОМІӦН ЛӦԌӦԀІС САЖІН.
2.000
Піԍмӧ Іԉԉічлы.
Ԍӧкыԁ Прошкалы овны! Баԏыс гӧԉ. Важӧн-ԋін гӧԉміс. Вӧлі мӧс — ԁа вот вештыны лоі. Вӧлі вӧв — ԁа кулі. Гырыԍ піјанӧс војна-вылӧ нуісны. Ԋекущӧм јуӧр ԋі віԍт оз волы.
— Віісны тыԁалӧ војна-вылаԁ — шог-пырыԍ каԅтывліс баԏ.
Гортӧ коԉіны сӧмын кӧкјамыс арӧса Прошка ԁа кык арӧса кага.
Прошка школаӧ ветлывліс, гіжны ԁа лыԃԃыԍны велӧԁчіс. Школаын век сіјӧс ԍеравліс Ӧԋӧ Ваԍ «Корыԍ мешӧкӧн». Прошкалӧн баԏ пӧрыԍ-ԋін. Уҗавны омӧԉа вермӧ. Ывлаӧ петас& а век озыр јӧз ԍералӧны.
— Мыј-нӧ, корыԍ мешӧк, он-на корнытӧ пет, гашкӧ кага віԇны меԁаԍан? .
Прошкалӧн баԏыс век віԁчыԍіс бур олӧм. Војбыԁӧԇ піԇӧсаԍӧмӧн кевмас јенлы, Прошкаӧс щӧщ щӧктӧ кевмыны — бур олӧм век оз лок.
Ӧтчыԁ кӧсјіс-ԋін гуԍаԍны боԍтчывны. Перна пасаԍӧмӧн пемыԁ војын ветліс Ӧԋӧ гумла ԁорӧԇ. Прошкаӧс боԍтіс щӧщ. Гумла-вылын тӧлӧԁтӧм вӧрӧк ем. Лӧԍӧԁіс мешӧк, ԍетліс-ԋін Прошкалы кутны, кӧсјіс мешӧкӧ вӧрӧкыԍ течны, но бӧр ԁугԁіс.
— Чӧрту, Прошка. Мунам бӧр гортаԁ. Гуԍаԍӧмнаԁ он озырмы. Меԁ најӧ озырӧԍ-кӧ... Олам олам ԁај мі озырмам. &жугыԉа бӧр мунісны гортӧ... Гортын Прошкалӧн мамыс ԋаԋ вітчыԍӧ.
— Ԋемтор ен вајӧ?
— Егӧ. Абу, баба, лӧԍыԁ гуԍаԍнытӧ.
— &Да мыјнӧ кутан ԍојны! Пыԅыԁ ԋӧԏі-ԋін абу, кыԁтӧ-ԋін тӧрыт меԁ-бӧрјасӧ пӧжавлі. Талун-кежӧ ԍојныԁ ԋінӧм абу.


— Мам, меԁ абу-кӧ. Ме аскі школааԁ ог мун: корны петала. Гашкӧн і ԍеталасны.
— Корӧм понԍыԁ, ԃіԏа, еща-ԋін ԍојан. Госпоԃӧ госпӧԃӧ,& Мыј-вӧсна тавыјӧԇ міјанӧс воштін?
— Ен бӧрԁ, баба! Коркӧ і міјанлы бур олӧм воас.
Век вітчыԍісны бур олӧм. Кытыԍ воас, коԁ сіјӧс вајас - ез тӧԁны.
— Кор ме ыҗыԁа быԁма, понԁа јона уҗавны сек сеԍԍа озырӧԍ лоам.
— Ок-те менам ԁона піӧј. Ыҗыԁ вок Ваԍкаыԁ еԍкӧн јона-жӧ уҗаліс ԁа ԉок јӧз-тај кытчӧкӧ нуісны-а. Кӧн-бара коԋӧр ветлӧ-а, ловја-ӧ абу-ӧ.
— Мам, ме тіјанӧс ԋекытчӧ ог коԉ.
— Бур піјӧј...
Таԇі овліс Прошка. Ԋеԁыр мыԍіԏ& Прошкалӧн &Баԏыс віԍміс ԁа патчӧрыԍ ез кут вермыны летчывылыны. Мамыс понԁыліс ураԃԋіклыԍ ԁӧрӧм-гач мыԍкавлыны ԁа сојыԍ ставнас пыктіс. Ԋекоԁ уҗавны оз вермы. Ічӧт кага бӧрԁӧ, баԏ патчӧрын лӧвтӧ, мам сој віԍӧмӧн ԋаргӧ. Ӧтнас ІІрошка јон зԁоров. Ӧтнаслы лоӧ уҗавны ставсӧ. Пестӧ кералӧ, пачтӧ ломтӧ, ԋаԋтӧ корԍӧ і быԁтор.
Кӧԇыԁ вој тӧв быԁ щеԉті шувгӧмӧн керкаӧ пырӧ. Прошка турунӧн ԁа куԃеԉӧн лунтыр ԍујаліс,
Ӧԏік лунӧ старӧста-орԁӧ вӧла морт локтіс,& Зев &Уна гіжӧԁјас вајіс.
Јӧз котӧрӧн ԁа котӧрӧн мунӧны староста орԁӧ, ставыс ԍерам банаӧԍ.
Прошка ставсӧ аԁԇыліс, гуԍӧԋік петіс керкаԍыс ԁа јӧз-бӧрԍа щӧщ мӧԁіс &староста-орԁӧ.
Старӧста-орԁын керка тырыс јӧз. Пызан-ԁорын пісар ԁа ущіԏеԉ гора лыԃԃӧны бумага-вылыԍ гіжӧԁјас.
Прошка јӧз кості, кокувјастіыс ԁа кытԁа локтіс пызан-ԁорӧԇ.
— Јортајс, ревоԉутсіја...
Прошка ԋінӧм оз гӧгӧрво. Учіԏеԉ ԁыр віԍталіс сојнас &овтӧмӧн. Каԅтывліс комуԋістјасӧс, поԉіԏіка, сӧвет і мукӧԁ тор.
Рытнас правԉԉеԋӧӧ скоԁка-вылӧ вӧтлӧны. Прошка орԁӧ щӧщ шыаԍлісны.
— Мун, мун Прошка, ветлы. Те вӧԁ ӧні міјан јуралысыԍ. Баԏыԁ со лӧвтӧ. Мун ԁа бура кывзы, мыј јӧзыс ԍорԋітӧны — ыстӧ Прошкаӧԍ& мамыс.
Мукӧԁ, Прошка ыжԁа чеԉаԃ, еԍкӧн ԁаԃԃӧн іслалӧны, но Прошка муні правԉеԋӧӧ. Кыкнан пеԉсӧ сен торгӧԁіс ԃа кывзӧ гӧгӧр бокыԍ, коԁі мыј ԍорԋітӧ.
— Вӧԉіԍ-тај, зонмӧ, бур олӧмыԁ воіс — шуӧ ӧԏік тошка мужік.
Ыҗыԁ пызан-ԁорӧ локтіс ущіԏеԉ ԁа гора &сӧлӧмӧн понԁіс віԍтавлыны:
— Јортјас, карвывса уҗалыԍ јӧз сарӧс шыбітіԍны. Озыр јӧзлы воіс пом. Став влаԍтыс гӧԉ јӧзлы. Став ембурсӧ комуԋіст щӧктӧ озырјӧзлыԍ боԍтны уҗалыԍ кіӧ. Віԇму колӧ мырԃԃыны озыр јӧзлыԍ ԁа јукны гӧԉ јӧз-костын.
Прошкалӧн јурыс луԁԇіс, вомыс ԋумԁіс. Локтіс ущіԏеԉ-ԁорӧ ԁа јуалӧ:
— Став влаԍтыс шуан, гӧԉ јӧзлы?
— &Да гӧԉ јӧзлы.
Прошка ԁумыштіс. Гырыԍ јӧз моз-жӧ сулалӧ ԁа јурнас ԉотјӧԁлӧ.
Аскі мунӧ бара скоԁка. Прошка меԁ-первој локтіс. Правԉеԋԋӧ стенӧ зев уна гіжӧԁјас ԉасјӧԁлӧмаԍ. Прошка ӧԏікӧс лыԃԃас ԁај мӧԁ-ԁінӧ мунас. Быԁ гіжӧԁ лыԃԃӧм-бӧрын јурнас куԁімӧ-ԋоԉыԍ ԉотԋітӧ, еԍкӧ.
Ӧԏік гіжӧԁ кык-пӧв-ԋін лыԃԃіс ԁа којмӧԁыԍ-на нӧшта кӧсјӧ. Сетчӧ гіжӧма «Став влаԍт гӧԉ јӧзлы»...
Скоԁка-вылын бӧрјісны сӧвет. Меԁ ыҗыԁас ԍурі Ӧԋӧ Петыр, Прокӧ Ӧԋӧлӧн пі. Пісар-пыԃԃі коԉі важыс, ԋекоԁ выԉ морт абу.
Зев ԏешкоԃ кажітчӧ Прошкалы. Мужікјас кісӧ лепталасны вылӧ і влаԍт лоӧ мӧԁ.
Јона ԁыр увгісны скоԁка-вылын, чуԏ коԍӧԇ ез воны. Сеԍԍа ԋеԁыр мыԍт быԁӧн мунісны: ӧԏік җынјыс тӧргӧвӧј Јогор-орԁӧ, мукӧԁыс Тіма Мітрејӧ. Прошка јӧз-бӧрԍа щӧщ муніс Јогор-орԁӧ.
Тӧргӧвӧј Јогор зев скӧр, матӧ оз ԍібӧԁны кӧсјы.
— Мыјнӧ сы-вылӧ віԇӧԁныс, ваԉај...
Јӧз уԍкӧԁчіс керка-пыщкӧ, Јогорӧс туј-шӧрас тојыштіԍны. Лавка ӧԇӧс ԇірјыв воԍтісны.
— Быԁӧн боԍтӧ, коԁлы мыј суԇчаԍ — горзӧ Лаԍеј Пеԁӧр.
Ставыс боԍтісны кітырӧныс, муртса вермӧны нуны. Коԁі кыскӧ ԍіԏеч пона, коԁі кӧрт веԁра, коԁі табак јашщік Лаԍеј Пеԁӧр керка ԍԏенԍыс меԁ-ыҗыԁ ԅеркалӧсӧ ԋещыштӧм ԁа гӧрб-вылас пуктӧмӧн нуӧ. Опоԋ Куԅма міча вугја &оԇӧс пеԉпон-вылас боԍтӧма, мунігас быԁӧн кокыс ԋукԉаԍӧ. Прошка боԍтліс кіас ӧԏік міча таԍті ԁк бӧр пуктіс.
— Чӧрту... Ԋінӧмжӧ вӧԁ тајӧн ԍојныс ловӧ.
Ԏіма Мітреј-орԁыԍ посԋі кӧлујсӧ ставсӧ жугӧԁлӧмаӧԍ мукӧԁсӧ быԁӧн боԍтӧмаӧԍ ԁа нуӧны гортас.
Прошка ставсӧ аԁԇыліс, но ачыс ԋінӧм ез боԍт.
Прошкалӧн баԏыс век-на віԍӧ. Мамлӧн еԍкӧн сојыс піԍтіс, зев уна пежва петіс ԁа ԋекыԇ ранаыс оз бурԁ. Ԋаԋ сојны абу. Ӧԏік Прошка ԁај сылы ԋінӧмӧн боԍтԍыны — вӧв ԋі мӧс.
Мукӧԁ воԍԏер јӧз і мӧс боԍтісны Ԏіма Мітреј-орԁыԍ. Јаков Параԍ кык ыж ԁај кукаԋ вајіс гортас. Мужікыс меԁ-ыҗыԁ ԅеркалӧсӧ вајіс тӧргӧвӧј Јогорлыԍ ԁа стенас ӧшіс, җаҗсаԋыс ԁа пӧтӧлӧкӧԇыс.
Параԍ сувтас ԅеркалӧ-воԇӧ, нырсӧ лептас вылӧ, ԍерӧгтас гора ԁа шуӧ: «Баруԋа»...
Ураԃԋікӧс ԁа важ старшінаӧс кујімӧ ԋоԉыԍ мӧԁӧԁлісны карӧ.
Уна салԁат волісны ԍіктӧ.
Прошка быԁлаӧ, быԁтор ԍӧлӧмԍыс кывзӧ. Скоԁка-вылын щӧщ вылӧ лепталӧ кі.
Војна-вывԍаԋ локтіс гортас Степан Іван. Ԋуԇвіж ԁӧрӧмгача, вӧԋыс пеԉпон-вывтіс кресталӧ, шԉіјакоԃ, бокас ічӧт лыјан ӧшалӧ, јурас јоԍ-јыла шапка, пԉеш шӧрас віт пеԉӧса гӧрԁ печат.
Унаыԍ зев јӧзӧс чукӧртліс скоԁка-вылӧ. Век мыј ебӧсыԍ горзӧ, кущӧмкӧ буржујјас-јылыԍ, кулакјас-јылыԍ, частӧ каԇтывлӧ& ревоԉутсіја, Ԉеԋін.
Попӧс кыкыԍ мӧԁӧԁліс карӧ. Мӧԁӧԁасны, а тӧлыԍ бӧрын бӧр локтас.
Прошка Іванкӧԁ тӧԁмаԍіс бура, быԁ рыт котӧртӧ сы-орԁӧ, ԍорԋітасны ԁыр.
Степан Іван бур морт, Прошка баԏ-мамлы сӧвет-пыр ԍетіс кујім пуԁ ԋаԋ. Прошкалы ԍетіс зев уна ԋіга.
Војнас Прошка пукԍас пеша-ԁорӧ ԁа лыԃԃыԍӧ. Мукӧԁ-ԁырјіс мамыс щӧщ кывзӧ.
Прошка кыт ԋіга-вылыԍ оз гӧгӧрво јуаԍӧ Іванлыԍ. Меԁԍа јона јуаԍӧ Ԉеԋін-јылыԍ.
Ӧтчыԁ Ԍтенан Іван Ԉеԋін-јылыԍ віԍталіс ԇоԋ рыт.
Прошка вом паскӧԁӧмӧн кывзіс ԍӧлӧмԍыс, сӧмын кујім ԋоԉыԍ ԉотԋітіс јурӧн.
— Те Ԉеԋінсӧ аԁԇілін ен?
— &Да ме сыкӧԁ ачым ԍорԋіті.
— Мыј-јылыԍ ԍорԋітін?..
— Мувіԇ-јылыԍ.
— Но-ӧ?..
Прошка куԅа ԍорԋітны оз раԃејт.
— Ԍікса креԍаԏна& ԁа карвывса уҗалыԍ јӧз ӧткоԃӧԍ. Влаԍтыс најӧлӧн. Мі налы ԍетам ԋаԋ, а најӧ ԍіԏеч ԁа мукӧԁ ԍікас кӧлуј.
Прошкалӧн ӧтік тӧлыԍын лоі кык шог: Ԍтепан Іван кулі рана-понԁа. Щыгла мам віԍміс ԁа воԁіс воԉпаԍ-вылӧ.
Прошка керкаыԍ-керкаӧ котралӧ, корԍӧ ԋаԋ, но ԋекоԁ оз ԍет. Ічӧт кага мамыс-берԁӧ ԉаскыԍӧмӧн бӧрԁӧ, мам горзӧ:
— Ко-о-ԁ-со ніјанлы отса-а-лас...
Прошкалӧн јур бергӧԁчӧ. Ԍін-воԇын лӧза-гӧрԁа бі ӧзјалӧ.
Сӧвет јуралыԍ понԁіс віна јуны. Озыр јӧз корасны& а сылы ԏеԉепіт, ԋекыԇ оз вермы кутчіԍны.
Ӧԋӧлӧн ԋаԋ уна ем, морт ачыс муԃер, меԁ ԋаԋ ԁа віԇму оз мырԃԃыны быԁ рыт сӧветса јуралыԍӧс пісаркӧԁ
гӧԍԏітӧԁӧ, вінаӧн јукталас востӧԇыс, верԁас жарітӧм јајӧн.
Прошка ставсӧ тӧԁмаліс. Ӧтчыԁ муніс важ правԉеԋӧӧ ԁа шуӧ:
— Коԁлӧн ӧні влаԍтыс?
— Гӧԉ јӧзлӧн.
— А-а гӧԉ јӧзлӧн... Мыј-вӧсна-нӧ еԍкӧн он сулалӧ гӧԉ јӧз-ԁорыс. Мыјла озыр јӧз-ԁорыс оланныԁ ԁа налыԍ вінасӧ &јанныԁ?
— Те ԃеԏіна ічӧт-на...
— А Ԉеԋіныԁ мыј шуіс?
— Мыј?..
— Вунӧԁԍінныԁ?..
— Вај віԍтав.
— Ԏпу...
Ԍӧвԇіс ԁа муніс гортӧ. Ԍӧлӧмыс пуӧ, ԋекыԇ оз інаԍ. Ывлаын ԁырна керка-пӧлӧн ԁовјаліс. Вој тӧв шувгӧ. Пемыԁԋін. Прошка шпыԋмуні ԁа пыріс керка-пыщкӧ.
Гортын ставыс уԅӧны, Прошка гуԍӧн біаԍіс сартасӧ ԁа пукԍіс пызан-ԁорӧ. Јурыс шувгӧ, кынӧм щыгла ԋукыртӧ. Веԁраыԍ пу ԁарјӧн &ујіс кӧԇыԁ ва кујім ԁоз ԁа ԋеуна лӧԍыԁҗык лоі.
&Дыр-на зев пукаліс, кык сартас-ԋін сотчіс. Прошка век-на јур ӧшӧмӧн пукалӧ пызан-ԁорын.
&Друг бара Прошка шпыԋмуні, віԇӧԁліс мам-вылӧ ԁа гуԍӧн җаҗ-ԁорыԍ леԇіс ԋіга кӧрӧб.
— Ԉеԋін...
Муртсаԋік шуіс аслыс вом-улын. Перјіс-ԋін кӧрӧбыԍ ԉіст бумага ԁа каранԁаш. Ԍӧлӧм ытјалӧ, быԏԏӧ кӧԇыԁ ваӧн вывтіыс кіԍкалӧны. .
— Меԁ... гіжа...
Ыҗыԁа лолыштіс, копыртіс пызан-вылӧ ԁа понԁіс гіжны:
«Ԉеԋін ԃаԃалы»
Јурнас ԉотԋітіс, шпыԋмуні, віԇӧԁліс мам-вылӧ, уԅӧ оз ԁа ԍерам банӧн понԁіс гіжны воԇӧ.
«Педӧр& Прошкаԍаԋ».
«Те олан карын, а ме баԏ-мамкӧԁ ԍіктын ружта. Міјан ԍіктыс карԍаԋ зев ылын. Менам баԏӧј віԍӧ, патчӧр-вылын мӧԁ во-ԋін куԁлӧ. Мамӧ војԁӧр уҗавліс ԁа ӧні воԉпаԍ-вылын кујлӧ, щыгла віԍӧм боԍтіс. Міјан ԋаԋ ԋӧԏі абу, ԍојны ԋінӧм. Озыр јӧз ԋінӧм оз ԍетны кор кӧԏ ен. Ме мешӧкӧн петала ԍікт куԅта ԁа Параԍ-ԏӧткаыԍ кынԇі ԋекоԁ оз ԍет. Ӧԏік шӧрӧм ԋан-кӧ коԁкӧ ԍетас, гортын ставнымлы јукам. Міјан нӧшта ем арӧса кага, век бӧрԁӧ ԁа ԋаԋ корӧ, а кыԍнӧ еԍкӧн ме ԍета.
«Ме тенӧ, ԃаԃа тӧԁа, те щӧктін ԍетны гӧԉјӧзлы віԇму. Міјанлы еԍкӧн віԇму ԍетісны ԁа ԋем сіјӧн вӧчны. Ог-ԋін ԋінӧм тӧԁ, мыј колӧ вӧчны. Баԏлыԍ јуала ԁа сӧмын ојзӧ. Век віԁчыԍӧ бур олӧм ԁа јенлы гуԍӧԋікӧн јурбітӧ. Ме шуа јенмыԁ ԋінӧм оз ԍет». Мамӧ сетыԍ менӧ зев јона віԁӧ, щӧктӧ быԁ асыв јурбітны.
Сӧветӧ ме ветла быԁ лун, ԋінӧм мем сеԍ оз ԍетны.
Прошка ԁугԁыштіс гіжӧмыԍ. щӧкаӧԁыс ԍінва візывтӧ. &Дӧрӧм соскӧн чышкіс ԁа бара воԇӧ понԁіс гіжны.
Ԍӧкыԃ мем, ԃаԃа, овны, ој ԍӧкыԁ! ԁас арӧс-на муртԍа ловіс, а быԁтор колӧ вӧчны ӧтнамлы. Ставныс корӧны ԋаԋ, менам аслам кынӧмӧј ԍумалӧ. Гырыԍ вокјас војна-вылын коԍаԍӧны, мӧԁ-во ԋін ԋем оз кывԍы, гашкӧн і куліны. Ог-ԋін тӧԁ мыј колӧ керны. Тенԍыԁ отсӧг віԁчыԍа, сы-вӧсна і гіжа. Мем Ԍтепан Іван віԍтавліс те-јылыԍ, ме тӧԁа, те зев бур, гӧԉјӧз-ԁор олан.
«Ме тенӧ аԁԇывла важ правԉеԋԋӧ ԍтеныԍ. Те век шпыԋмунӧмыԁ, віԇӧԁан бура. Јурԍіыԁ тенаԁ абу, тошкыԁ ічӧԏік, ӧԏік ԍінтӧ куԋыштӧмыԁ.
«Ԉеԋін ԃаԃа, тенӧ-кӧ леԇасны, гашкӧ ачыԁ мынтӧԁчылан ԁа волы ме-орԁӧ. Лок тулысын,& Тӧлын міјан ԍіктын зев кӧԇыԁ, быԁ лун &туробітӧ, туј-вылаԁ локтігаԁ кынмыны вермам,& кӧԏі шоныԁа паԍтаԍан, он і тӧԁлы кі-кокыԁ кынмас. Менам-тај пеԉӧј ԉока частӧ кынмывлӧ. Локтан татчӧ ԁа міјан-орԁӧ і пыр. Міјан еԍкӧн самӧварыԁ абу ԁа корԍлам вӧԁ кыԍкӧ, ӧтчыԁ щајтӧ јуны Ӧԋӧ Прока-на
і ԍетлас. Сӧмын керка пыщкӧс міјан ԍӧԁ ԁа кыԇкӧ вӧԁ он ԍӧԁаԍ. Локтан-ԁа уна тор ме теԁ пеԉаԁ вашԋіта. Ме тӧԁа-ԋін мыј колӧ. Мукӧԁ-ԁырјі ԁыр ме пукала ӧтнамӧн ԁа век ԁумајта, мыј-ԋібуԃ век ԍурӧ ԁум-вылӧ, сӧмын ԍорԋітныс мем татӧн ԋекоԁкӧԁ. Баԏӧ оз ԍорԋіт, а мам менӧ віԁӧ.
Локтан-ԁа мі таԍаԋ тенӧ карӧԇ коԉԉам. Ме ачым ԋоԉ гӧгыԉа ԏеԉега корԍа, вӧвтӧ вӧԁ коԁкӧ ӧтчыԁ коԉԉыныԁ ԍетлас, гашкӧ і сӧветԍаԋ јамскӧј вӧв ԍетасны, оз-кӧ веԁ ме ачым бӧр-вылас вӧв ԁон пыԃԃіыс уҗалаԁај...
Ԉеԋін ԃаԃа, мыј-вӧсна-кӧ ме тенӧ понԁі быԁ вој вӧтӧн аԁԇывлыны. Ме ог тӧԁ мыјла. Те кӧнкӧ вӧтјастӧ верітан, а ме ог.
Тӧрыт менӧ мамӧ зев јона віԁіс, пеԉ-пӧ менам ԍӧԁміс ԋін тенаԁ Ԉеԋінӧн. Боԍт-пӧ ԁа јурбіт сы-вылӧ, тув кык сов-пӧ оз-ӧ ԍет.
«Те сіјӧс ԃаԃа ен ԃівіт. Менам мам пӧрыԍ ԋінӧм оз гӧгӧрво, немнас ез велӧԁчыв».
Ічӧт кага бӧрԁԇіс, тыԁалӧ луԁікјас матајтісны. Паччер-вылын ружӧгтіс баԏ, мам саԃміс.
Прошка піԍмӧ гартыштіс ԁа ԍујіс кӧрӧбӧ, кіјӧ боԍтіс ԋіга ԁа быԏԏӧ лыԃԃыԍӧ.
— Прошка, мыј-нӧ сен те керан?.
— Ԋіга лыԃԃа.
— Воԁ ԁа уԅ, петукјас мӧԁыԍ-ԋін чуксаԍӧны регыԁ југԁас.
— Регыԁ мам воԁа, час ічӧԏіка нӧшта лыԃԃышта, понала.
Кор мамыс ԍінсӧ куԋіс, Прошка бара кыскіс бумага ԁа понԁіс гіжны.
«Омӧԉ міјан олӧм! Ԍор-ԋін тыԁалӧ талун. Сеԍԍа воԁны колӧ. Те волы міјан-орԁӧ. Те менӧ пырыԍ пыр аԁԇан. Ме ічӧԏік, јуалан ԁа інԁасны. Менӧ быԁӧн тӧԁӧны, быԁ керкаӧ-ԋін волі ԋаԋ корігӧн. Он-кӧ вермы волыны гіж піԍмӧ. Гіж уна ставсӧ лыԃԃа. Мі текӧԁ век понԁам мӧԁа-мӧԁлы гіжны».
«Ԃаԃа тајӧ теԁ гусӧн віԍтала, кор ме ыҗыԁа быԁма парԏіјаӧ пыра. Коммуіԋстӧ гіжԍа. Менам тајӧ ԁумыс ју-
рыԍ ԋі сущ-кежлӧ оз петав. Коммуԋістаԁ-кӧ пыра сек сеԍԍа озыр јӧзтӧ верма-ԋін».
«Сеԍԍа ставыс. Уԅны колӧ воԁны, мам-кӧ саԃмас абу лӧԍыԁ.
«Гіж меным, ме-понԁа вітчыԍны.
«Мӧԁӧԁ. Ԍурја ԍіктӧ, Прошкалы. Піԉӧ Пеԁӧрлӧн пі.
«Сеԍԍа ставыс».
«Гіжіс тајӧс теныԁ Прошка».
Ԋоԉӧ вітыс ышловԅіс, лыԃԃіс асԍыс гіжӧмтор, кујімӧ-ԋоԉ кыв черкԋітіԍ ԁа сы-пыԃԃі выԉӧс гіжіс, пач кымыԍ паԋӧ леԇіс са, жеԉԉӧн гуԁралӧ черԋіла вӧчӧ. Піԍмӧсӧ бумагаӧн гартыштіс ԁа суԋіса јемӧн кујімыԍ вурыштіс, меԁ оз уԍ, сеԍԍа перӧӧн гіжіс:
«МӦСКУА КАРӦ ԈЕԊІНЛЫ».
Асыв-воԇын пемыԁнас-на котӧртіс поштӧвӧј ԁорӧ. Ԅептыԍ кыскіс піԍмӧ ԁа ԍӧлӧмԍыс віԇӧԁліс. Кі кок ԍувтԍӧ. Кор роԅӧԁыс леԇіс јашщікӧ ԍӧлӧм јокԋітіс ԁа понԁіс четчавны, ачыс Прошка раԁысла пыр котӧрӧн локтіс гортӧԇыс, ԋекоԁлы ԋінӧм ез віԍтав.
Гортын вітчыԍӧ лун і вој. Ԍӧлӧм-вылын вывті ԁолыԁ, а јурын бергалӧ:
— Ԉеԋін мӧԁӧԁас, оз вунӧԁ.
Мыјла-нӧ оз мӧԁӧԁ. Проошка вӧԁ ставсӧ гіжіс аслас ԍӧлӧмԍаԋыс, ԋінӧм ез пӧрјав.
Прошкалӧн ԍерам кыкнан пеԉӧԇыс. Кокыс мусӧ оз тӧԁ ем-ӧ абу-ӧ. Быԏԏӧ борԁ чужі, кор на-ԁінӧ локтіс кучік паԍкӧма морт, а кіас Ԉеԋінԍаԋ бумага кутӧ.
Кучік паԍкӧма морткӧԁ локтісны Прошка-орԁӧ: сӧветыԍ јуралыԍыс, пісар ԁа уна мужікјас.
Кучік паԍкӧма морт гораа лыԃԃіс Ԉеԋінлыԍ бумага.
Карувса уісполкомлы.
Преԁԍеԁаԏеԉ
Совета
Нароԁ. Комісаров. Мӧскуа Кремԉ
26/ХІІ-1920 г.
Мыјӧн тајӧ гіжӧԁыс воас пыржӧ отсалӧ гӧԉ креԍԏаԋінлы Ԍурја ԍіктыԍ Піԉа Пеԁӧрлы. Ԍетӧ сылы отсаԍан коміԏетыԍ, кыԇ Краснӧј-армееч ԍемјалы, паԍкӧм ԁа вӧв. Ԅемеԉнӧј отԃелыԍ ԍетӧ керка кер, Проԁкомыԍ ԋаԋ.
Пісӧ сылыԍ, Прошкасӧ, мӧԁӧԁӧ карӧ велӧԁчыны каԅеннӧј щӧт-вылӧ. Сіԇ-жӧ віԇӧԁлӧ кущӧма уҗалӧ ԍурја ԍіктса сӧвет, кущӧма отсаԍӧны гӧԉ јӧзлы.
Мыјӧн тајӧ ставсӧ вӧчанныԁ гіжӧ мем.
Преԁԍеԁаԏеԉ С.Н.К. В. Уԉјанов (Ԉеԋін).
Прошка карын велӧԁчігӧн кывлас Ԉеԋін-јылыԍ ԍорԋі ԁа сіԇі і сіјӧс кыскӧ ԍорԋі-ԁінас.
Ветлас клубӧ ԁа ԁыр віԇӧԁас Ԉеԋін карԏіна-вылӧ,& Коԁкӧ каԅтыштас ԍорԋі-костын Ԉеԋінӧс ԁа быԏԏӧ кӧԇыԁ ваӧн кіԍтыштаcны вылӧԁыс, ԍінсӧ сувтӧԁас ԍорԋітыԍ морт-вылӧ, вомсӧ паԍкӧԁас ԁа кывзӧ Ԉеԋін ԃаԃа-јылыԍ, коԁі отсалӧ гӧԉ јӧзлы ԁа тојтӧ (тӧжԁыԍӧ) на-вӧсна.

Версия от 14:18, 26 февраля 2017